Україна вже фактично втратила статус транзитної держави. І йдеться не лише про російські транзитні вантажі. Аби набрати політичні бали, чиновники часто говорять, що все ще можна виправити – варто лише інвестувати в пару-трійку нових терміналів, днопоглиблення або чергову реформу. Насправді ж багато можливостей для нас втрачені якщо не назавжди, то дуже надовго. І це навіть якщо за замовчуванням викреслити зі списку потенційних партнерів російські вантажі та компанії. Адже під час створення своїх логістичних ланцюжків найбільші компанії-експортери намагаються домогтися максимального контролю надійності поставок і гарантій обсягів, а тому будують або купують власні перевалочні потужності. Які вантажі йдуть в обхід України, які маршрути вони вибирають і чи є у нас шанс отримати хоча б частину цього вантажопотоку?

Калійні добрива з Білорусі

Вантажопотік: 6–10 млн тонн на рік. Країни призначення: Індія, Китай, Бразилія, Малайзія, США. Маршрут зараз: Прибалтійські порти – Вентспілс, Клайпеда.

Одна з найбільших статей експорту Республіки Білорусь – калійні добрива, яких країна, за інформацією білоруського держкомстату, минулого року відправила на експорт 5,7 млн тонн. За даними найбільшого білоруського виробника добрив – ВАТ «Білоруськалій», обсяг її експорту у 2016 році досяг 9,5 млн тонн.

ВАТ «Білоруськалій» – другий у світі виробник калійних добрив після російського «Уралкалія», на нього припадає близько сьомої частини всього світового їх виробництва. Компанія продає добрива більше ніж у 90 країн. Колись «Білоруськалій» працював з миколаївською стивидорною компанією «Ніка-Тера», перекидаючи на її терміналі близько 1 млн тонн вантажів на рік. Але пізніше переорієнтував потоки на країни Балтії, оскільки не зміг домовитися з «Укрзалізницею» щодо наскрізного залізничного тарифу. Найбільшими покупцями білоруських добрив є азійські країни – Китай і Індія, великі обсяги йдуть також на ринок США.

Полную версию статьи читайте: https://mind.ua/publications/20176104-stijte-vi-kudi-yaki-vantazhi-jdut-v-obhid-ukrayini